Що таке артроз колінного суглоба
Артроз колінного суглоба, тобто гонартроз, – це процес, що охоплює весь суглоб: хрящ, кістку під ним, синовіальну оболонку, зв’язки та навколишні м’язи. Це не лише механічне «зношування» коліна – тканини суглоба постійно перебудовуються, а їхній стан залежить, зокрема, від того, як їх навантажують. Скарги зазвичай наростають хвилями: періоди сильнішого болю й набряку чергуються з тижнями відносного спокою.
Варто знати, що картина на рентгенівському знімку погано прогнозує вираженість болю. Люди з вираженими змінами на знімку бувають цілком активними й майже без скарг, а інші сильно страждають при незначних змінах. У людей після 45 років із типовими симптомами діагноз зазвичай встановлюють на основі збору анамнезу та клінічного обстеження – знімок не потрібен, щоб почати вправи.
Вправи та навчання як основа лікування
Чинні настанови одностайно вказують, що першим кроком у лікуванні артрозу коліна є вправи та навчання пацієнта, а в людей із надмірною вагою – також зниження маси тіла. Прикладом такого підходу є програма GLA:D, що поєднує знання про хворобу з вправами на силу та контроль руху під наглядом. На подібних принципах ми будуємо роботу в кабінеті: пояснюємо, що відбувається в суглобі, як розуміти біль під час навантаження і як дозувати активність, а потім проводимо прогресивне медичне тренування.
Сильніші чотириголовий і сідничні м’язи краще амортизують навантаження й покращують стабільність коліна. Навіть помірне зниження маси тіла відчутно розвантажує суглоб під час ходьби та на сходах. Мануальна терапія та робота з м’якими тканинами можуть тимчасово зменшити біль, але є доповненням – вони не замінять регулярних вправ.
У періоди загострення, коли коліно більше набрякле й болюче, ми не припиняємо активність повністю, а тимчасово зменшуємо її дозу. Перші результати програми вправ зазвичай видно за кілька тижнів, і вони зберігаються тоді, коли вправи стають постійною частиною тижня.
Чого уникати і коли звертатися до ортопеда
Артроскопічне промивання чи «очищення» суглоба при артрозі не рекомендоване – воно не дає кращих результатів, ніж правильно проведене консервативне лікування. Так само при дегенеративних пошкодженнях меніска в людей після 40 років починають із консервативного лікування, бо вправи дають результати, порівнянні з артроскопією; детальніше про це – на сторінці про пошкодження меніска. Уникання руху через страх «стерти» коліно теж не допомагає: брак активності послаблює м’язи й зазвичай посилює скарги.
Консультація ортопеда потрібна, коли попри кілька місяців послідовного лікування біль і обмеження помітно заважають щоденному життю. Саме ортопед оцінює, чи показане хірургічне лікування і коли.
Як зберегти результат щодня
Програма вправ діє найкраще тоді, коли не закінчується разом із візитами. Після кількох тижнів роботи в кабінеті ми складаємо набір вправ, які ви можете виконувати самостійно, і визначаємо поріг, за якого варто ненадовго зменшити навантаження. Раз на кілька місяців добре перевіряти прогрес і збільшувати вагу – коліно, яке перестало боліти, і далі потребує стимулу, щоб м’язи не втрачали сили.
Мета залишається тією самою: регулярна активність, яка вам підходить, – ходьба, велосипед, плавання чи вправи в спортзалі – і коліно, на яке можна покластися щодня. Деталі узгоджуємо на візиті.