Хондромаляція – це опис хряща, а не причина болю
«Хондромаляція надколінка» означає розм’якшення хряща на задній поверхні надколінка, видиме на магнітно-резонансній томографії або під час артроскопії. Це опис вигляду тканини, а не пояснення того, чому болить коліно. Хрящ не має нервових закінчень, а подібні зміни знаходять і в багатьох людей, які ніколи не скаржилися на коліно. З іншого боку, типовий біль у передній частині суглоба часто виникає при цілком нормальній картині на знімках. Це не означає, що результат МРТ не має значення, – просто сам по собі він не визначає способу лікування.
Тому при типовому болю в передній частині коліна сьогодні радше говорять про пателофеморальний больовий синдром. Це проблема, пов’язана з перевантаженням: суглоб між надколінком і стегновою кісткою реагує болем, коли навантаження – біг, сходи, присідання навпочіпки, стрибки – тривалий час перевищує його поточну толерантність. Часто це супроводжується слабкістю м’язів навколо кульшового суглоба та чотириголового м’яза стегна.
Як ми визначаємо джерело болю
Діагноз ґрунтується на зборі анамнезу та обстеженні, а не на самому описі МРТ. Ми розпитуємо, під час яких дій з’являється біль, що змінилося за останні тижні і чи коліно колись набрякало або блокувалося. Під час обстеження оцінюємо силу сідничних і чотириголового м’язів, контроль положення коліна під час присідання на одній нозі та сходження зі сходинки, а також рухливість кульшового суглоба й стопи.
Не менш важливо виключити інші причини. Біль одразу під надколінком, чітко точковий і такий, що посилюється під час стрибків, вказує радше на коліно стрибуна, тобто тендинопатію сухожилля надколінка. Блокування суглоба та набряк після скручування вказують на можливе внутрішньосуглобове пошкодження й потребують консультації лікаря. Ширший огляд причин ви знайдете на сторінці про біль у коліні.
Що діє в лікуванні
Найкраще задокументований підхід – вправи для зміцнення м’язів навколо кульшового суглоба та чотириголового м’яза стегна в поєднанні з розумною зміною навантажень. Ідеться не про повний відпочинок, а про тимчасове обмеження того, що найбільше подразнює суглоб, – глибоких присідань із великою вагою, спусків чи довгих сходів – при одночасному нарощуванні сили. Вправи підбираємо так, щоб біль під час них залишався на прийнятному рівні й не посилювався наступного дня, а з часом збільшуємо обсяг рухів і вагу. Тут добре себе зарекомендувало медичне тренування в залі під наглядом.
Тейпування надколінка, устілки для взуття чи ортез можуть на короткий час зменшити скарги й полегшити виконання вправ, але ми вважаємо їх доповненням. Так само мануальна терапія – вона допомагає зменшити біль, але сама не змінює толерантності суглоба до навантаження. Артроскопія при пателофеморальному болю не рекомендована.
Скільки це триває і як повернутися до активності
За послідовного виконання вправ помітне покращення зазвичай видно за кілька тижнів, а сама програма терапії найчастіше триває 6–12 тижнів. Проте пателофеморальний біль схильний до рецидивів і в частини людей зберігається довше – особливо якщо після зникнення симптомів одразу повертатися до колишніх навантажень і кидати вправи. Тому повернення ми плануємо поетапно: спершу щоденні справи та сходи, потім присідання зі збільшенням глибини, наостанок біг, стрибки або спорт, яким ви займаєтеся.
Якщо біль у передній частині коліна повертається місяцями попри спроби відпочинку, його варто ретельно обстежити й почати з плану, а не з чергової перерви. Час візиту можна узгодити на сторінці Контакти.