Де розташований крижово-клубовий суглоб і коли він болить
Крижово-клубовий суглоб з’єднує крижову кістку з крилом клубової кістки – по одному з кожного боку, приблизно там, де на спині видно дві ямочки над сідницями. Це міцний суглоб, скріплений сильними зв’язками, який рухається в дуже малому обсязі. Його завдання – передавати навантаження між тулубом і ногами під час ходьби, бігу чи підйому сходами.
Біль у цій ділянці зазвичай однобічний: пацієнти показують його одним пальцем поруч із крижовою кісткою, а віддає він у сідницю та задню поверхню стегна. Найчастіше він з’являється під час вагітності та після пологів, у бігунів і людей, які тренуються з чіткою перевагою однієї ноги, а також після травм – падіння на сідницю або несподіваного кроку з бордюру.
Як ми відрізняємо цей біль від болю з хребта та кульшового суглоба
Крижово-клубовий суглоб розташований поруч із поперековим відділом і кульшовим суглобом, а симптоми з цих трьох місць бувають оманливо схожими. Тому ми починаємо з хребта: перевіряємо рухливість поперекового відділу, реакцію на повторювані рухи та проводимо неврологічне обстеження, а потім оцінюємо обсяг рухів у кульшовому суглобі.
Далі виконуємо провокаційні тести, які навантажують суглоб із різних напрямків, – так званий кластер Ласлетта. Слід чесно сказати, що жоден окремий тест не дає змоги розпізнати проблему з цим суглобом. Лише кілька позитивних тестів (зазвичай щонайменше три), за умови виключення болю з хребта, помітно підвищують імовірність того, що саме він є джерелом скарг. Це все одно оцінка ймовірності, а не впевненість, – і саме так ми до неї ставимося.
Під час збору анамнезу ми шукаємо також ознак запального болю. Якщо скарги почалися до 45 років, будять вас уночі, вранці спина скута довше ніж пів години, а рух допомагає більше, ніж відпочинок, це може вказувати на запальне захворювання суглобів хребта (спондилоартропатію). Тоді ми скеровуємо до лікаря або ревматолога – такий біль потребує діагностики та лікування, яких фізіотерапія не замінить.
Що допомагає – і чого ми не обіцяємо
Популярне «вправляння таза» не має підтвердження в дослідженнях. Суглоб рухається мінімально – на окремі градуси й міліметри, – а мануальні техніки не змінюють його положення. Натомість вони можуть зменшити біль і напруження в цій ділянці – і саме з цією метою ми їх застосовуємо, як вступ до вправ, а не як самостійне лікування.
Основа – тренування: зміцнення сідничних м’язів, тулуба і м’язів навколо кульшових суглобів, контроль таза в положенні стоячи на одній нозі та поступове збільшення навантажень. При вираженому болю допомагає тимчасове обмеження рухів, які його викликають, – асиметричного піднімання важкого чи широких випадів. Вправи ми проводимо в межах медичного тренування, а їхній добір випливає з обстеження. При скаргах, що тривають довше, реальний час роботи – зазвичай від кількох тижнів до трьох місяців.
Вагітність, біг і повернення до активності
Біль у ділянці тазового пояса під час вагітності трапляється часто і в більшості жінок минає протягом кількох місяців після пологів. У цей час допомагають пристосовані вправи, зміна способу вставання з ліжка та сідання в автомобіль, а частині жінок – пояс для стабілізації таза, який носять за потреби. Якщо біль зберігається довго після пологів, його варто обстежити – зазвичай його вдається помітно зменшити.
У бігунів ми повертаємося до тренувань поступово: спершу чергування ходьби та бігу по рівній поверхні, потім довші відрізки, біг угору та стрибки, завжди з оцінкою реакції протягом доби. Якщо біль опускається нижче коліна або відчувається глибоко в сідниці, ми перевіряємо також синдром грушоподібного м’яза та ішіас. Записатися на візит можна через розділ Контакти.